На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у суботу 24 листопада 2007 року приєднайтеся до Всеукраїнської акції «ЗАПАЛИ СВІЧКУ!»

Із настанням темряви запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників.

МОВОЮ ФАКТІВ

Цілеспрямованість та системність Голодомору як акту геноциду доводять документи 1932-1933 років. Основними етапами були вилучення усіх продуктів під прикриттям підвищених планів хлібозаготівель та штучна ізоляція мешканців УРСР та Кубані з метою недопущення їх втечі від голодної смерті.

7 серпня 1932 року вийшов так званий закон «про п’ять колосків», за яким засуджували навіть дітей, які зрізали колоски пшениці на полях. Тоді ж було запроваджено заборону торгівлі, що унеможливлювало придбання селянами хліба.

Восени 1932 року влада вдалася – через так звані натурштрафи – до повного вилучення продовольства та худоби у селян.

У районах, які не виконували плани хлібозаготівель, більшовицька влада скасовувала постачання продуктами навіть дитячим установам.

Поряд з цим масово запроваджували систему голодних гетто – «чорних дощок» - ізоляція сіл та районів, блокування їх загонами каральних органів після вилучення всього продовольства.

22 січня 1933 року вийшла Директива Сталіна, згідно з якою всі території УРСР та Кубані були оточені збройними загонами для недопущення виїзду селян «за хлібом» в інші регіони СРСР. Таких заходів більше ніде і ніколи не застосовували в СРСР.

Спецрозпорядженнями було заборонено продаж квитків на залізничний та водний транспорт для селян, перекриті дороги до міст.

ЧОМУ ГОЛОДОМОР Є ГЕНОЦИДОМ?

Голодомор не був спричинений стихійним лихом чи неврожаєм. Урожай в Україні був, оскільки СРСР масово продавав зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.

Радянський уряд намагався приховати факт голоду в Україні перед світом і відмовлявся від допомоги інших країн.

Голодомором було знищено майже чверть тогочасного населення Радянської України. Близько половину жертв геноциду становили діти. Найчастіше дорослі, йдучи у пошуках їжі, покидали дітей у селах або ж намагалися залишити їх у містах, де ті в основному помирали на вулицях. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіло дві третини учнів.

«Голодомор – Великий голод 1932-1933 років в Україні – забрав життя від семи до десяти мільйонів ні в чому не винних людей»

(зі Спільної заяви делегацій держав-членів ООН,

7 листопада 2003 року)

Від Голодомору постраждали всі українські землі, які на той час входили до складу СРСР, а також заселена переважно українцями Кубань.

Таким чином, тоталітарна система створила для українців умови, що були несумісні з життям, що повністю відповідає Конвенції ООН про геноцид.

26 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», яким Голодомор визнано геноцидом Українського народу.

Заходи з вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні на Луганщині

АКЦІЯ «ЗАПАЛИ СВІЧКУ!» ВІДБУДЕТЬСЯ БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА Т.Г.ШЕВЧЕНКУ

У ЛУГАНСЬКУ, В УСІХ МІСТАХ І НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ ЛУГАНЩИНИ

З метою вшанування пам’яті жертв та постраждалих від Голодоморів в Україні по всіх містах та районах Луганщини 24 листопада пройде День Пам’яті жертв Голодоморів.

Цього дня на території області буде приспущено Державний Прапор України, обмежено проведення розважальних заходів, внесено зміни у теле- та радіопрограми.

24 листопада в Луганську пройде обласний мітинг-реквієм, присвячений Дню пам’яті жертв голодоморів. Він відбудеться о 14.30 біля Пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні, встановленого навесні цього року у Сквері Пам’яті в центрі Луганська. Керівники області та представники громадськості Луганщини покладуть траурні вінки і композиції з житніх та пшеничних колосків до Пам’ятного знаку.

Пам’ять про загиблих від голодоморів в області, як і по всій Україні, буде вшановано о 16.00 хвилиною мовчання. На цей час в усіх населених пунктах Луганщини призупиниться рух транспорту і пролунають траурні сигнали.

Біля пам’ятника Т.Г.Шевченку о 15.40 пройде панахида за загиблими від голодоморів, а з 16.00 розпочнеться акція „Запали свічку” з вшанування пам’яті жертв голодоморів.

Поминальні богослужіння за жертвами голодоморів проведуть усі 728 релігійних громад 45 конфесій, що діють на території Луганської області.

За розпорядженням губернатора, меморіальні заходи на Луганщині проводитимуться протягом усього листопада.

РОБОТУ КООРДИНУЄ ОБЛАСНА ВЛАДА

„Наша спільна задача – встановити історичну правду про страшні роки Голодомору та віддати данину пам’яті тим, хто це пережив, – заявив начальник управління з питань внутрішньої політики Луганської облдержадміністрації Руслан Фурсенко на брифінгу в облдержадміністрації.

Він нагадав, що за Указом Президента України у 2007-2008 роках відзначається 75 років Голодомору 1932-1933 років. У зв’язку з цим на Луганщині ведеться активна робота щодо дослідження історичних фактів, збирання свідчень, документальних пам’яток, вшанування пам’яті жертв та постраждалих від Голодомору. Координує роботу обласна державна адміністрація. У квітні 2007 року розпорядженням голови облдержадміністрації було створено Координаційну раду з підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, затверджено її склад на чолі з головою облдержадміністрації Олександром Антіповим. До складу Координаційної ради увійшли заступники голови і керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, активісти Луганської обласної філії Асоціації дослідників Голодоморів в Україні, співробітники обласного краєзнавчого музею, викладачі Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Організовано роботу із створення списків мешканців регіонів, які постраждали від Голодомору 1932-1933 років в Україні. По області діють 156 дослідницьких груп з виявлення жертв Голодомору, до складу яких входять 712 дослідників. Виявлено 16 тис. 748 осіб - жертв Голодомору 1932-1933 років.

У кожному районі та селі, де є масові братські поховання жертв Голодомору, планується встановити пам’ятні хрести. В основному це північні та північно-західні райони Луганщини – сільськогосподарська Слобожанщина. В обласному центрі пам’ятний знак жертвам Голодоморів встановлено під час урочистої церемонії у березні 2007 року за участю Президента України Віктора Ющенка.

СВІДЧАТЬ АРХІВИ

На Луганщині триває вивчення архівних документів, пов’язаних з Голодомором 1932-1933 років.

Державним архівом Луганської області опрацьовано 165 фондів, 658 описів, 1295 справ та 200 окремих документів.

Згідно інформації Управління СБУ в Луганській області, працівниками цієї організації проведена робота щодо пошуку архівних документальних матеріалів за тематикою “Голодомори в Україні” за документами Державної безпеки”. Знайдені архівні свідоцтва були використані при підготовці виставки “Розсекречена пам’ять про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, яка пройшла в Луганську у січні цього року. Управлінням СБУ в Луганській області за фінансової підтримки благодійного фонду “Україна-3000” планується видати книгу “Голодомор на Луганщині у 1932-1933 роках”.

ВСТАНОВИТИ ІСТОРИЧНУ ПРАВДУ

Взаємодія обласної влади та обласної Асоціації дослідників Голодоморів в Україні сприяє становленню історичної правди щодо фактів Голодомору 1932-1933 р.р.на Луганщині.

Встановленню історичної правди щодо фактів Голодомору 1932-1933 р.р. на Луганщині сприяє співробітництво обласної влади та обласної філії Асоціації дослідників Голодоморів в Україні під керівництвом викладача Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Ірини Магрицької.

Влітку цього року було організовано дослідницькі експедиції під керівництвом Ірини Магрицької до п’яти районів області – Кремінського, Сватівського, Новопсковського, Білокуракинського та Новоайдарського, що найбільше постраждали від Голодомору. Взято інтерв’ю у 110 мешканців-свідків трагедії у 44 селах.

Регіональний осередок Асоціації дослідників Голодоморів в Україні працює на Луганщині з 2003 року. До її роботи Ірина Магрицька залучає студентів Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, мешканців області.

За багаторічну сумлінну працю, активну громадську діяльність з дослідження Голодомору 1932-1933 років в Україні, за клопотанням Луганської облдержадміністрації, 4 жовтня 2007 року Указом Президента України Ірина Магрицька була нагороджена Орденом “Княгині Ольги” ІІІ ступеня.

Майже в усіх містах та районах Луганської області створені та діють місцеві експедиційні дослідницькі групи для виявлення жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні. За інформацією управління внутрішньої політики облдержадміністрації, за дев’ять місяців цього року створено 156 таких груп, до складу яких входять 712 дослідників. На 1 жовтня 2007 року виявлено 18 748 осіб - жертв Голодомору 1932-1933 років.

За участю науковців, дослідників Голодомору в Україні та представників громадських організацій додатково створено 169 дослідницьких груп для збору свідчень очевидців подій 1932-1933 років. Ними у 82 населених пунктах області зібрано 895 свідчень.

МОЛОДЬ ЛУГАНЩИНИ ВИВЧАЄ ІСТОРІЮ УКРАЇНСЬКИХ ГОЛОДОМОРІВ

У навчальних закладах Луганської області ведеться широка просвітницька робота серед учнівської молоді.

Так, у цьому році проведено більше двох тисяч уроків та лекцій за тематикою Голодомору 1932-1933 років в Україні, організовані екскурсії, диспути, концерти-реквієми, тематичні програми, вечори пам’яті. Молоді люди подивилися художній фільм “Голод-33” та документальний - “Українське національне відродження. Українська ніч-33”.

Студентами психолого-педагогічного факультету Луганського Національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом доцента Олекси Неживого зібрані матеріали, які увійшли до книги “Голод 1933 року на Луганщині”.

Понад три тисячі студентів опікуються громадянами, які пережили Голодомор, надаючи необхідну допомогу.

Дослідницько-пошукова група “Дзвони пам’яті” ініціювала зустрічі зі свідками подій Голодомору та оформлює альбом, до якого увійдуть фотоматеріали та листи пам’яті жертв Голодомору в Лисичанську, Первомайську, Кремінському та Старобільському районах.